У дивовижнім зимовім світанку,
На передодні святкових чудес...
Ти залишив небеса без серпанку,
Наче прирік на життя без словес.
Тужить душа в кришталевому замку,
І замерзають по волі уста.
Ті, що в цілунку кохалися змалку,
Ті, що зазнали любов з сповиття.
Ти залишив мене нудьгувати,
І до страждань примусив схилитись.
Я вже не зможу без тебе літати,
Мрію у небі яснім схоронитись.
Мені не байдужі мої сновидіння,
Я мимо волі від них оніміла.
Ти полетів, та забрав мої крила,
Я небесам про це розповіла.
Може почують, може побачать,
Крила повернуть, мені все пробачать...
Тужить душа в кришталевому замку,
Мріє побачити небо в серпанку.
(посвятила Ирине Генераловой - Лаковец)
У дивовижнiм зимовiм свiтанку
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2013
Свидетельство о публикации №113011605994
Свидетельство о публикации №113011605994
Рецензии