В життi багато завинила
Тепер оплачую борги.
Нікого в світі не любила,
Його уста були святі...
Коли мене вони торкались,
У небі сяяли зірки.
Вони нічого не боялись,
Лунали зоряні рядки.
У полі квіти розквітали,
Ми з ними в небеса пірнали.
Єднав в саду спів соловейка,
Чудова в нас була сімейка.
Але грім з неба пролунав,
Нещастя гомін нас спіткав.
Позаздрили, наврочили,
І розум твій запаморочили.
Змінилося усе життя,
Лише принесло каяття.
Але надія є у те...
Поверне почуття святе.
Свидетельство о публикации №112051908335