По розпеченій дорозі,
У яскравому вбранні.
Ледь йшов, циган кучерявий,
По чужій йому землі.
«Ромали» в бричці гомоніли,
Співали пісню затяжну.
Їх перехожі не любили,
Боялись діти з сповитку.
Вони були на них не схожі,
Кипіла в них гаряча кров.
Одне спасіння, - дні погожі,
В очах горіла лиш любов.
Вони у табір повертались,
Де жив їх головний «барон».
В житті нічого не боялись,
Під небом був солодкий сон.
Господь, - життя дав всім народам,
І їх багато на землі.
Ми допоможемо незгодам,
Хоча не всі в нім трударі...
По розпеченiй дорозi
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112051509268
Свидетельство о публикации №112051509268
Рецензии