Яскраве, райдужне видіння,
Святого Бога сотворіння.
Явила, праведна земля,
Встеляючи луги, поля.
Заколосились стиглі ниви,
І їх пахучі переливи.
Немов матусині вуста,
Свій шлях чудовий застеля.
Бентежать серце, - соковиті,
Життя розплетенії ниті.
Неначе коси молодиці,
Вони схилились до землиці...
Закономірно все на світі,
Думками люди оповиті.
Готують техніку в поля,
Пшениця вже її чека.
Дай Боже силу, - хліб зібрати,
Людської хати не минати.
Щоб оселився в ній добробут,
Заполонив собою побут.
Закономiрно все на свiтi
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112051205019
Свидетельство о публикации №112051205019
Рецензии