Де я на світі не бувала,
Завжди додому повертала.
Мене чекав родинний дім,
У нім лунав веселий спів.
Щаслива, радісна хвилина,
Коли збереться вся родина.
За образами - рушники,
І фотографії старі...
На них ми зовсім ще малі,
Та молоді наші батьки.
Розпочинаємо розмову,
Співучу - українську мову.
По - розлітались, хто куди,
Але традиції живі.
Про них, ніхто не забуває,
Із сумом, деколи зітхає...
Нема батьків, і ми вже сиві,
І голоси синів – змужнілі.
Не зупиняй свій родовід,
Склади онукам заповіт.
Молитву бережи святу,
І не ганьби матір стару.
Коли злетиш за небокрай,
Благаю, край свій пам’ятай.
Розпочинайемо розмову
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112050202937
Свидетельство о публикации №112050202937
Рецензии