Народилася в селi
Живуть у нім мої батьки.
До них я серцем припадаю,
В усьому рідним помагаю.
І не зречусь своєї долі,
Хоча болять вночі мозолі.
Любов свою, землі віддам,
Її навколишнім садам.
Милує душу прохолода,
І ця ранкова насолода.
Доносить кузня звіддаля,
Знайомий скрегіт коваля.
Простори, ріки, - край мій любий,
Старий мій тато сивочубий...
Матусі голос лиш втішає,
Мене в дитинство повертає.
Коли зустріне у дверей,
Пригорне ніжно до грудей.
Шорсткі долоні пахнуть хлібом,
І нагодують всіх обідом.
Хатина рідна край села,
Вода прозора з джерела.
Мене на світ ти привела,
І мою душу зберегла.
Хвала ріднесенька тобі,
Ти сонця промінь у пітьмі.
Живи! Мене не забувай,
І як в дитинстві сповивай.
Свидетельство о публикации №112042907371
Мне ваше стихо очень близко сама всю сознательную жизнь провела в селе
Спасибо за прекрасные стихи
с теплом и уважением
Катюша
Катюша Кабанец 29.04.2012 21:24 Заявить о нарушении
Галина Яковлева Украина 29.04.2012 22:08 Заявить о нарушении
Так в село тянет что сил моих нет;
Город Утомляет очень
с теплом к Вам
Катюша Кабанец 29.04.2012 22:33 Заявить о нарушении