Я граюсь у дівчинку маленьку!
Але чому мені не гратись,
Коли травичка зелененька?..
На хмарах хочу я кататись,
Дивитись у небо і кохати
Кожнісінький його кусочок;
Вночі на місяць любуватись,
Скарби ховати у куточок.
Я хочу бачити щасливі
Обличчя тата і матусі.
В садку, де зацвітають сливи,
Зустріти очі прабабусі.
Понурі, сірі ці дорослі!
Спішать кудись, не мають часу…
Не бачать на своєму носі
Й сонця променів прекрасних.
Не чують листя шепотіння,
Не відчувають смак полині…
Чому на серці так дитинно?
Тому що Всесвіт у дитині!
(16 марта 2012 г.)
ГРА
© Copyright: Энн Крымова, 2012
Свидетельство о публикации №112031904534
Свидетельство о публикации №112031904534
Рецензии