В яскравих спогадах моїх,
Живе у снах, лункий твій сміх.
І повертають з небуття,
Одвічні наші почуття.
Ти пам’ятаєш, як любили?
У ввечері в човні ми плили.
Від дотику тіла здригались,
Ми разом бути присягались.
Твій стан стрункий, яскраві очі,
Мене будили серед ночі.
І до душі мені були,
Дівочі хитрощі твої.
Як скоро молоді роки,
Поставили в житті крапки.
Щасливий тим, що ми удвох,
І як завжди над нами Бог.
Наша пам’ять, моноліт,
Оберіг всіх наших літ.
Лишив у серці щастя слід,
Себе готовим на відліт.
Поки живі, живе і пам’ять,
І прикрашає наші дні.
Щоб не були вони сумні,
Прошу! Приснися ти мені.
Хай наші діти, внуки, знають,
Що почуття ці не зникають.
Вони міцнішими стають,
І з поколіннями не мруть.
Живе память
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112030804660
Свидетельство о публикации №112030804660
Рецензии