Вiртуальним друзям

Заповнено життєвий час,
На фото бачу тільки вас.
Ви мої друзі  віртуальні,
В минулому,  були реальні.

З ким ми навчались, з ким робили,
В одному домі  змалку жили.
І хоч на мить, згадаймо всі,
Чудові були ті часи.

І наша пам’ять зберегла,
Політ з родинного гнізда.
Можливо, деколи тужила,
Всім  самовіддано служила.

І де б нас доля не водила,
Нас матір Божа захистила.
Чоло  водою окропила,
Крильми любові оповила.

І так складається життя,
Що в нім не має вороття.
Але ми разом,  хоч в думках,
На віртуальних сторінках.


Рецензии