Якщо із щастя ти зробиш диван,
Ти не помітиш як станеш на ньому сидіти.
Якщо щастя повісиш на стіну,
Зільється з кімнатою вже за годину.
Якщо засклиш ним раму у вікні,
То будеш дивитися крізь нього,
Й в листи складати папірці,
Робити вигляд, що не знатимеш для кого
А стопказ назвою ‘unsent’
Чекатиме на той момент,
Коли на щастя перестанеш
Дивитись як на деталь своєй вітальні/кухні/спальні
Коли знімеш його з гачка і покладеш собі в праву кишеню.
Бо в лівій вже родзинки.
Вперемішкузі згадками про мене.
Тоді воно буде з тобою.
Щомиті.
НазавждИ.
щастя-вже меблi?
© Copyright: Замуруева Ира, 2012
Свидетельство о публикации №112012907171
Свидетельство о публикации №112012907171
Рецензии