Моей сестре

Моя, Галинка, квіточка моя,
Сьогодні прокидається земля,
Спішить вона тебе із святом привітати,
І тепло промінчиків тобі подарувати.
Вже землю будять весняні струмки,
І перших пташок чути ніжні голоси.
То все для тебе , сонечко моє,
Весна красу тобі свою несе.
І  я у птахи крила по благала,
І пів земного шару облітала
Прохала   у людей  усе  земне добро,
Щоб огорнуло тебе лагідно воно.
Зірвала маківку любові неземної,
Щоб ласки й ніжності було у ній доволі,
Росинок радості у пригорщу зібрала ,
І все тобі, моя краплиночка, віддала.
В зорі вечірньої краси для тебе попрохала,
У вітра, силу - щоб завжди ти мала.
І знань у всесвіту –тобі,
Щоб була ти наймудріша на землі.
 А потім , аж у саму вись злетіла,
Й благословення в Господа молила,
Щоб дарував тобі ще довгій літа,
Щоб в мирі й спокої жила твоя душа.
Спитав Господь:
- А, хто вона тобі?
- Одна із найрідніших на землі,
Вона для мене більше аніж я –
Моя сестричка, половиночка моя!

А, потім я  додолу опустилась,
Й набрала твій знайомий номер.
- Моя Галинко, з Днем народженням тебе!
Ти ж знаєш, як кохаю я тебе.