Хочеш вiр, а хочеш нi
Їхав Лицар на коні.
Їхав друзів виручати,
З Інтернету визволяти!
У всесвітній павутині,
Наче горщики на тині,
Головами вниз висять,
Ельфів штук із двадцять п"ять!
"Та чи ви не подуріли?!
Подивіться,як змарніли!
На волоссі павутина!
Пропаде без вас долина!
Де той Лихо-Чародій?!
Викликаю на двобій!"
Обійшов усе село,
А його як не було!
Так злякався Лиходій,
Що в кареті золотій,
Геть подався із долини,
І забув свої машини.
Ельфи Лицаря вітають,
З павутини виповзають.
"Що ми будемо робити?!
Як без Інтернету жити"
Лицар каже без вагання:
"Є у мене побажання.
Щоб у всьому був порядок
Треба мати розпорядок!
Час для сну,і час гуляти,
Час в долині працювати,
Час вірші творить поету,
Час зайти до Інтернету!"
І з тих пір у тій долині
Не висять у павутині!
Знають - всьому є свій час,
І навчають цього нас!
Свидетельство о публикации №110111802664