Коли тонув мій корабель,
У небі чайки не кричали,
Бо задалеко від земель
Вітри вяли його й загнали,
Коли цвіли мої квітки,
То хтось засипав їх землею,
Згнили рожеві пелюстки...
Закрила я оранжерею.
Коли украли в мене сміх,
Я не заплакала від муки,
Я просто розсмішила всіх,
Не звикла я складати руки.
Коли
© Copyright: Инна Залю 2, 2010
Свидетельство о публикации №110090204324
Свидетельство о публикации №110090204324
Рецензии