Прогулка в одиночестве...

                http://www.stihi.ru/2010/08/02/2033
                -----------------------------------------------
                перевод с укр. из Марго Метелецкой


Ботва с бурьяном всё пылают
Кострами в скошенных полях...
Куда ведёт меня - не знаю -
Осенний одинокий шлях*?

Не манит сборищ  дух игривый,
Их неуёмный "лад не в лад" -
Манят вечерних звёзд разливы,
Тропа, что вьётся наугад...

Как хорошо зайти в борок:
Там тишь такая, как в Начале...
И свежий чудо-ветерок
Луну на облаке качает...

Мечтательно шуршит камыш
В краю озёрном и привычном.
И мысли - лёгкие, как мышь -
Мелькают...о своём обычном.

А ломтик лунный - краше нет! -
"Куда ж ты на ночь?!" - молвил сразу.
И жабка, что глядит мне вслед,
На удивленье пучеглаза!

Оригинал:

Бадилля, бур'яни палають
        багаттями в пустих полях...
Куди веде мене сьогодні
        осінній, одинокий шлях ?
Не тягне щось в гурти веселі,
        до колотнечі зібрання,
А вабить зірка вечорова,
        в'юнка стежина навмання...
Як гарно серед пишних трав!
        Обсотує принишкла тиша,
Легкий пустує вітерець -
        на хмарах місяця колише...
Мрійливо шелестить комиш -
        заполонив куток озерний...
І необтяжливі думки
        снують про клопіт мій щоденний...
Дивує місяць поміж хмар :
        куди це з хати проти ночі?
І жабка, подивившись вслід,
        навсправжки вибалушить очі.


* - путь (укр.)