Менует

Тоненькі ниті,
Що звисають з неба.
Не знамениті
Ці шляхи до тебе,
Не запорошені
Чужі обличчя,
Ми заворожені
Сліпою ніччю.
Не намальовано
Картинки пекла.
Все помірковано
І так відверто.
Меморіалами
У часі стали,
А експонатами
Лиш для забави.
Ми конституції
Собі складали,
На еволюцію
Не мали права.
Щоб далі вижити –
Пройдемо пекло,
А наші іспити
Не так відверто.
Цей менует уже
Давно забутий.
Моя ріка тече
Не так відчутно.
Ми у контракті
Підписали згоду.
Конфлікти нам
Приносять насолоду.
Інкогніто
Живемо в цьому світі.
Ненабчето
Чужі світи закриті.
Інстанції
Не пройдені всі нами.
Ми за життя
Боролись з ворогами.

11.04.2009


Рецензии