У скронях – біль, в руках – не чиста совість.
Болить, стискає тіло у лещата.
Надворі сіро. Зимньо. Нова повість.
І щось нове вже треба розпочати.
Зима. Туман. Самотність і отрута.
Вбиває хтось останню краплю сили.
Те, що було, не можна вже відчути,
Бо холодом зима вогонь згасила.
Сніжинка. Сніг пухнастий і холодний.
І сіре небо все сильніше тисне.
Яскраві фарби змило у безодню.
У вічність відплило чуже намисто.
Беззастережний виклик кину долі.
І знову біль, набридливий, нестерпний.
Холодний сніг. Холодна спроба волі
Забути. Відпустити. Знести. Стерти.
Малюнок на вікні залишив вечір.
Прозорий напис на тонкому склі.
Розбив. Стривожив. Стер і понівечив
Останню краплю сили у мені.
21.01.2009
Холодний
© Copyright: Катя Мельник 12, 2010
Свидетельство о публикации №110080105405
Свидетельство о публикации №110080105405
Рецензии