Лимонний дощ нас краплями поранить,
Залишивши в душі нудну оскому.
Та ніч пройде і знов настане ранок:
Я знову повертаюся додому.
Роз’ятрена до крові свіжа рана –
Лиш гіркуватий присмак неспокою.
Залишиться в душі твоя омана,
Та я ще залишаюся живою.
Розбите серце срібною стрілою...
Чи склеїть хтось розірванії душі?
Лимонний дощ намочить нас з тобою,
Та цю любов я висушити мушу.
16.01.2009
Лимонний дощ
© Copyright: Катя Мельник 12, 2010
Свидетельство о публикации №110080105381
Свидетельство о публикации №110080105381
Рецензии