Перевод из Лины Костенко на английский 1

    



     Страшні слова, коли вони мовчать,

     коли вони зненацька причаїлись,

     коли не знаєш, з чого їх почать,

     бо всі слова були уже чиїмись.

     Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

     із них почав і ними ж і завершив.

     Людей мільярди і мільярди слів,

     а ти їх маєш вимовити вперше!

     Все повторялось: і краса, й потворність.

     Усе було: асфальти й спориші.

     Поезія - це завжди неповторність,

     якийсь безсмертний дотик до душі.

             Перевод :

     The silent words are frightening and mean ,
     they hide at times to make the fears steady ,
     and you don't know how to begin ,
     for someone all these words has used already .

     They keep somebody's tears , torture , pain ,
     the cry of birth and that last dying sound .
     People are milliards , stocks of words're the same ,
     but yours must ring as if for the first time found .

     Things are repeated : ugliness and beauty .
     The paths and highways aren't new at all .
     The Poetry's unique , its sacred duty's
     to wake immortal chords of our soul .