Скажи ж мені, кого покохала ти,
Вродливіша серед жінок?
Я тебе прирівняв до земної богині,
в якої все тіло з душею вродливе.
Ти прекрасна, хороша та мила,
твої очі, немов голубинні,
і спочиваю у тебе між персами я,
бо кохана та люба, неймовірна моя.
Ти - троянда, лілея, наше ложе,
як зелень, м’яка, я жадаю, я хочу,
хочу тебе, мій покрив над тобою,
кохання моє, ти хвора від нього
для мене цвітеш, коли я з тобою,
усе віддаєш: і голос свій милий,
і личко вродливе...
Кохана моя - ти моя, а я твій,
між лілеями ми у щасті своїм...
***
Дівчатам не має числа,
та для мене єдина вона,
Щасливою звати її,
вона вигляда, мов досвітня зоря,
прекрасна, як місяць, як сонце ясна...
до мене зійшла, чиста й нага,
багатство її не тільки краса...
Вродливiша серед жiнок
© Copyright: Игорь Онищук, 2010
Свидетельство о публикации №110032304899
Свидетельство о публикации №110032304899
Рецензии