Хресне стражданя, крик Спаса

Нетакой бува та ніч для Нього ,як завжди ,
в саду знайомому для них - з Ним були три :
Пертро,Іаков,Іоан.
в наставшу мить Іісус ,сказав:
"Обгорнена смертельним сумом ,
зараз є душа моя!"
Прошу залишіться отут ,
Попельнуйте ви зі Мною -
ніч сьогоднішню .
І відішовши в глиб до саду,
вимовлять почав Отцю Осану ,
кричать до Бога сердцем та устами ,
долілиць упав, молився і благав ,
про чяшу .
Повернувшися до трьох ,
їх вісні знайшов ,
і промовив Він Петрові річ таку :
"Пильнуйте та моліться,щоб
невпасти в спробу вам ,
бо бадьорий Дух ,але
немічнеє тіло  ".
Так прийшов і в третє Він,промовив :
"Ви ще спите ,втавайте і ходім ,
час наблизився ,і зрадник йде вже Мій".
Як пояснити хвилюваня те ,
неміч години тої,Сина Бога,незуміть,
нам зрозуміть , лише отим ,чашою якою ,
повинен був приняти й понести ,
"Гріх усіх ! "- чаша про яку молився ,
наповнена була гріха ,усього світу .
І Христос Отця просив в смиренні :
"Отче Мій ,як ця чаша неможе минути ,
Мене ,щоб непити її - нехай станеця
воля Твоя ."
І час Гефсиманського саду ,
в хресне стражданя перейшов ,
крик Спаса ,Спасителя Іісуса Христа ,
Святого Божого .
"Боже Мій ,Боже Мій ,нащо Ти Мене
покинув "-Він говорив .
Бо біль душі сильнішою була ,
за болі тіла ,
що на хресті розпятеє висіло,
у спасіня .
Жахливіш над усе ,
було для Нього те ,що Отець Його залишив ,
жертвою за гріх зробивши .
Жертвою - тому наш Бог ,
пожертвувавши також ,миттю тою ,
відвернувся Був від Нього .
Прослав же Бога ,за Його великую любов,
а Христа Іісуса , що війшов в
смертну тінь ,
щоб принести нам світло ,
вічного життя Амінь.


Цей вірш написаний з допомогою книги,
                "Хліб наш насушний"

Вечность спаси.