Життя летить як швидкий потяг,
Й йому немає вороття;
Щодня чекають нас турботи,
І сон - солодке забуття.
І кожен з нас свій шлях шукає,
І кожен жалісно тремтить,
Можливо хтось його знаходить,
Хоч на якусь солодку мить.
А хтось усе життя чекає,
Блукає в просторах доріг,
Але усе ж колись вертає,
На рідний батьківський поріг.
***
© Copyright: Юлиана Жебчук, 2009
Свидетельство о публикации №109102403190
Свидетельство о публикации №109102403190
Рецензии