Л га Творц в

Нас були тисячі, мільйони,
А залишилися міньйони,
Душі тих, що продалися,
Не витримали і здалися.

А ми лишилися стояти,
Кордон длядружби захищати,
Чужі твердження ламати,
Власну долю щоб обрати.

Нам не потрібні нагороди,
Не потрібні ці пригоди,
Хочем просто жить спокійно,
Повулиці ходити вільно.

Всі здались, а ми лишились стояти,
Не могли дозволить програти,
Страх всередині, холоднокровність ззовні,
Над нами плакав місяць у повні.

Тоді і ти в стіні стояв,
Своє ім'я ти теж кричав,
Коли тебе твій страх питав,
Ти перед ним не сам стояв.

Стіна з мільйонів і міньйонів,
Без страху, сварок і прогонів,
Без титулів, ознак, погонів,
Усі свої тут без сторонніх,

Ті, що лишилися - стояли,
На коліна нізащо не стали,
В цій війні полонених не брали,
Рідних, друзів, своїх захищали.

Всі полягли, пішли, минули,
Про нас, людей, усі забули,
Про тих, хто сон їх захищав,
Хто їхню долю їм писав!