Замкнула двері. Прислухаюсь.
Вловити кроки намагаюсь.
Лежу у ліжку. Посміхаюсь.
В думках протебе розчиняюсь.
"...Своє кохання до нестями
Віддане хлопцю з очей мами
Навіки вірний, як монах,
Шукав й знайшов - у дзеркалах"
Повільний рух рук вабив погляд
Бездонність чашки збила подих
Нерівний серця ритм і думка:
"Що я роблю? Я ж не сатурнка!
У мене ж інше виховання.
Як подолати це бажання..."
Дивлюсь на подругу - повія
Та це чомусь не зупинило
На твою вроду задивилась
І зову плоті підкорилась
Тісні обійми джинс, футболка
І неіснуюча наколка
Диван, журнал і чашка кави
Наворожили ніч забави
...Масаж робила й милувалась
На скору зустріч сподівалась
У м'язах силу відчувала
Нажаль, тим ранком поспішала
Я потім собі дивувалась
Що ні хвилини не вагалась -
Лист жартівливий написала
У нім відверто погукала.
Масаж
© Copyright: Ангелина Верхогляд, 2008
Свидетельство о публикации №108092900504
Свидетельство о публикации №108092900504
Рецензии