Як уві сні здалось (чи то примарилось),
Життя прожилось.
Ніби й не було...
Про тебе тільки
пам'ять залишилась.
Все решта, ніби снігом замело.
Твої слова,
як дзвін криштальний,
живе таки тепло.
В душі лишився погляд твій…
Прощальний.
Рікою решта протекло.
Примарилось: ти повернулась…
Ні.
Таки здалось!
Пам ятi Л. М. Бабак
© Copyright: Олег Гончарук, 2007
Свидетельство о публикации №107062001640
Свидетельство о публикации №107062001640
Рецензии