Якісь непередбачення
Живуть поруч зі мною.
Та це не має значення,
Коли я є собою.
Тож часом міркую
І не дають спокою
Ті вчинки, що скоєні мною.
Життя-це театр
І характерна риса,
Що є у нім актор,
І є у нім актриса.
Події складає
Веселе товариство,
В цей час випадає
Нам роль сценариста.
Змінилася сцена,
Нова декорація.
Спокійна, шалена,
І знов кульмінація.
Жизненный театр укр
© Copyright: Оксана Зубко, 2004
Свидетельство о публикации №104122200934
Свидетельство о публикации №104122200934
Рецензии